«Творимо й перемагаємо!»
21 серпня 2025 року в Музеї мистецтв відбулося відкриття виставки кваліфікаційних робіт студентів кафедри мистецької освіти факультету освітніх наук та мистецтв Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка «Творимо й перемагаємо!» до 34-ї річниці Незалежності України. В умовах повномасштабної російсько-української війни та незмінних намагань ворога знищити нас як державу, націю та етнокультурний феномен, День Незалежності України набуває особливо важливого значення, оскільки це свято символізує довготривалу естафету державотворчих процесів в Україні і спрямоване на формування української національної ідентичності та консолідацію українського суспільства, зокрема в межах загальновідомого концептуального гасла «Об’єднаємо Україну мистецтвом!».
Для початку – невеликий екскурс в історію, щоб пригадати, як відновлювалась новітня українська держава, за яку наразі проливають кров кращі сини і доньки нашого народу. На тлі розвалу «Імперії зла» 16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР приймає Декларацію про Державний суверенітет України. Одночасно була ухвалена постанова про відзначення в цей день свята, яке отримало назву День проголошення Незалежності України. 19 серпня 1991 року у Москві консервативне угруповання КПРС здійснює спробу державного перевороту, який було швидко придушено. Це тільки прискорило остаточний крах радянського союзу. Відповіддю з боку Києва стало прийняття депутатами українського парламенту 24 серпня 1991 року Акту проголошення Незалежності України, в якому зазначалось наступне: «Виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла над Україною у зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави – України. Територія України є неподільною і недоторканою. Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення». Цей доленосний для України документ було закріплено проведенням 1 грудня 1991 року республіканського референдуму, за результатами якого незалежність нашої держави підтримали 90-92% населення, а 24 серпня згідно постанови Верховної Ради України від 20 лютого 1992 року стало Днем Незалежності України. Починаючи з 1992 року незмінним атрибутами цього дня стали відповідні урочистості - покладання квітів до пам’ятників видатним українцям, молитва за Україну, святкові концерти, феєрверки, виставки квітів, демонстрація своєї національної приналежності шляхом відповідної символіки, вишиванок, козацького вбрання тощо.
Зі свого боку Музей мистецтв завжди відзначав цей день виставкою національно-патріотичного спрямування, розуміючи наскільки це важливо для виховання національно свідомих громадян, як запоруки збереження і розвитку держави, особливо – в умовах війни. Цього року присвятою 34-й річниці Незалежності України стала виставка кваліфікаційних робіт студентівкафедри мистецької освіти факультету освітніх наук та мистецтв Центральноукраїнського державного університету імені ВолодимираВинниченка «Творимо й перемагаємо!», яка наглядно ілюструє чудову мистецьку складову сучасного культурно-інформаційного фронту, емоційний вплив засобами мистецтва на споглядачаз боку юних виконавців творів, демонстрацію особистих переживань, мрій, бажань, які засвідчують невмирущу творчу душу українського народу навіть в умовах жахливих випробувань, що вселяє віру у нашу Перемогу та відродження нової європейської України. Необхідно відзначити, що наш музей завжди проводив системну і плідну роботу з популяризації творчості юних митців, розуміючи наскільки важливий для них досвід участі у виставкових проєктах в плані подальшого професійного розвитку. Що вже казати про випускниківмистецького профілю Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка, системна співпраця з якими набула довготривалого характеру і сягає майже 20 років, протягом яких музей надає можливість прозвітувати та показати свої дипломні роботи, продемонструвавши таким чином свої творчі здібності та навички, здобуті під час навчання. Такі виставки завжди цікаві, адже молодий митець не бажає просто йти протоптаною творчою стежиною, він шукає свій, неповторний творчий шлях. Звідси неймовірна творча фантазія, феєрверк емоцій, віддзеркалення засобами мистецтва своїх внутрішніх переживань та сприйняття навколишнього світу, що викликає зацікавленість аудиторії та сприяє успіху виставки.
Не стала виключенням і цьогорічна виставка «Творимо й перемагаємо!», яка вражаєкреативністю, багатогранністю талантів тадемонструє велике розмаїття стилів, технік та творчих поглядів молодих авторів - здобувачів освіти спеціальності «023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», «ОП Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» 2025 року випуску. В експозиції представлено понад 30 різножанрових творів, за кожним з яких стоїть величезна і наполеглива праця, сповнена творчих пошуків, знахідок, розчарувань, сумнівів. Подолати труднощі на цьому шляху та розкрити свої творчі здібності юним мистцям допомогли професійні викладачі кафедри мистецької освіти - Лариса Гарбузенко, ОльгаПунгіна, Любов Гусєва, Олена Кириченко та Роман Ткаченко під керівництвом пані Тетяни Стрітьєвич.
Дуже приємно, що молодь не обходить своєю увагою сторінки української історії, віддаючи належне нашим славетним героям різних часів. Показовою в цьому плані є живописний твір ПавлаВашеки (керівник – Лариса Гарбузенко) «Останній бій Чорного Ворона», авторська концепція якогополягає у відтворенні останнього бою легендарного отамана в жовтні 1920 року та показ героїзму українських повстанців, які б’ються з ворогом, щопереважає їх за особовим складом. Це той випадок, коли твір має не тільки художню цінність, а й історико-пізнавальне та патріотично-виховне значення.
Поєднанням реалізму з певною умовністю та стилізацією відрізняються роботи Ірини Кушнарьової (керівник – Любов Гусєва) із серії «Крилатим ґрунту не треба - «Вільні літати», «Око води», «Тиха вірність», «Очі над калиною», «Тепло в пір’їні» та «Голос степу» (білий папір, графітний олівець, чорний лінер, золота поталь). Вони доповнюють одна одну, створюючи цілісний художній образ птаха, з яким пов’язані безліч історій, легенд, розповідей, пісень та творів образотворчого мистецтва – як живописних, так і графічних різноманітних робіт видатних художників, всіляких мініатюр, станкових, монументальних та декоративних художніх творів. Образи птахів є невід’ємною складовою художніх творів, як українських, так і зарубіжних. Зокрема, в українському фольклорі можна виділити жанр календарно-обрядових пісень – щедрівки та колядки, в яких часто згадуються птахи, які мають символічне значення, адже тісно пов’язані з усіма етапами людського життя.
Особливу атмосферу гармонії природи та Вічності, тиші і спокою всупереч життєвій метушні створюють живописні твори Інни Юдіної (керівник – Любов Гусєва) із серії «Тиша гір» - «У гірському тумані», «Вечірня тиша прибережних скель», «Поля у світлі сонця», «Полум’я близь гір», які вдало передають різний «настрій природи».
Яскравим прикладом візуалізації за допомогою абстрактного мислення внутрішнього емоційного стану людини через колів, форму та простір є роботи Карини Кравченко (керівник – Тетяна Стрітьєвич) із серії «Емоції без слів» - «Розгубленість», «Врівноваженість», «Заздрість», «Пристрасть» (полотно, акрил). Цю ж тему продовжують роботи Анни Нечепурної (керівник – Тетяна Стрітьєвич) із серії «Емоції в абстракції» - «Провина», «Підозра», Паніка», «Тривожність», «Піднесення» (полотно, гуаш). Художнім дослідженням внутрішнього стану жінки, її переживань, роздумів і моментів емоційної зосередженості є роботи Людмили Цвігун (керівник – Ольга Пунгіна) «Тиша між рядками», «Мить на згадку» та «Дотик думки» (папір, суха пастель), кожна з яких уособлює не художню сцену, а настрій – тишу, спогад, натхнення.
Цікавою мистецькою філософією відрізняються роботи Аріни Непотрібної (керівник – Лариса Гарбузенко) із серії «Коріння і пелюстки» (полотно, акрил, пастель, тканина, нитки) – «Вкорінення в повітрі», що є метафорою стану людини, яка втратила дім, але не втратила себе і наразі намагається вижити без ґрунту, зберігши внутрішню гідність і красу, «Внутрішній сад» - про повернення до себе, де образ квітки стає внутрішнім дотиком до власної суті, можливістю вирощувати і зберігати гармонію навіть у хиткому світі, «Розквіт, як акт супротиву» - про те, що краса здатна чинити опір, а внутрішнє світло проривається крізь зовнішню темряву не для того, щоб вразити, а вижити.
Різноплановими за своєю технікою та яскравим мистецьким дотиком до казково-міфологічного епосу стали роботи Вікторії Плахотні (керівник – Роман Ткаченко) «Казкові Мандри» (картон, дерево, цифрова графіка), навіяна українськими народними казками, та триптих «Нарцис» (ДСП, змішана техніка, олія, скло, тканина) Софії Тимошенко (керівник – ОльгаПунгіна), який став візуальною інтерпретацією давньогрецького міфу про Нарциса та переосмислення його образу не лише як символу марнотратства, а й внутрішнього самоаналізу та пошуку ідентичності. Дотичною до цієї теми є також диптих Надії Тоцької (керівник – ОльгаПунгіна) із серії «Міф про Бальдра» - «Стріла зради» та «Падіння Бальдра» (папір, графіка), що стали візуальною інтерпретацією давньої скандинавської легенди через призму вічної теми зради, невинності та неминучості долі.
Зверненням до української міфології стали ілюстрації до драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Це роботи Ольги Шлапак (керівник – Олена Кириченко) «Русалка», «Гра на сопілці», «Польова русалка», «Прощання», «Подих весни» (цифровий живопис, друк на папері), в яких вдало втілені українські поетичні образи.
Помітно, що тематика презентованих творів, значна частина з яких висвітлює проблематику психо-емоційного стану сучасної людини, сформована під впливом новітньої російсько-української війни, але одночасно ці роботи створені всупереч війні із мрією про майбутнє і спрямовані на збереження ментального здоров’я нації та підтримки надії на нашу Перемогу і Мир!
